Набір загроз залишився ...
24.10.2006 01:00
Еліт-ракурс
OtherSide.com.ua
Яка нині ситуація еліти, наскільки вона контролює процеси і наскільки від цього захищений народ? - пан Дмитро СВЯТАШ, народний депутат України, і до речі, мисляча людина відповів: Насправді, ситуація складна, у якому плані? Ми ніби проводимо свого роду експеримент - парламентсько-президентська республіка в дії. Причому, насправді, як мінімум, одна з складових цієї моделі не готова – це президентська складова. Тому є спроби Президента створити альтернативний Кабінет міністрів у вигляді власного секретаріату, створити паралельну систему управління країною через губернаторів, які, вірогідно, ніяк не впливають на певні відомства, наприклад, такі як податкова, МВС, МНС Настрій, що раптово загострився у Президента, до законодавчої ініціативи, зокрема, з приводу законопроектів вступу до СОТ. Спроба, якимось чином змінити структуру балансів у даному випадку як президентська складова. На жаль, заручником цього є весь український народ. При цьому криза посилюється тим, що частина парламенту півроку до цих пір не може зрозуміти, чи вона влада, чи вона опозиція, чи вона в опозиції, але має своїх представників у владі, тобто, такі незрозумілі гібриди. Ця ситуація досить дивна, і в людей створюється враження, що процес некерований. Проте ми всі вчимося жити у такому форматі, і уряд теж, який намагається з тим інструментарієм, який є, більш - менш ефективно вирулювати з того, що існує. Перспектива всього цього, безумовно, є. Найприкріше, що може відбутися тепер, - це спроба скасувати конституційну реформу, це найгірше і найнесподіваніше. Тому що присутня система, якимсь чином організовується. Якщо нині, як кажуть, “відмотати” назад конституційну реформу, то це викличе повний хаос в управлінні, і окрім соціального вибуху, який може статися, викличе ще більший хаос. На верхньому щаблі це робить центральна виконавча влада. Якщо ми говоримо про владу на місцях, то тут управління територіальними громадами , Ради вибудовують відносини з Кабміном. Для них в структурі відносин нічого не помінялося, за великим рахунком. Ускладнюється ситуація з губернаторами, тому що губернатор є прямою президентською гілкою влади, але при цьому вона як би подвійного підпорядкування: вони (губернатори) призначаються президентом, і при цьому підзвітні і згідно із законом зобов`язані виконувати рішення Кабінету міністрів. Там, де губернатори лояльні до Кабінету міністрів, це ще працює. Там де лояльності немає, то включаються ще і політичні чинники. Але набір погроз залишився тим же, що і був. Питання тільки в тому, яким чином і які структури влади адекватно на них реагують. А так нічого додаткового не з`явилося. З погляду екології до нас ніяка нафтова пляма не повзе, озонова дірка над Україною не відкрилася, раптово якісь ядерні поховання не виявилися. Тобто нічого зовні і внутрішньо не відбулося. Всім видно, що нині є проблема спілкування із зовнішнім світом. Тому що одразу після приходу до влади Президента Ющенка і його команди відбувся перекіс у зовнішньому курсі України, при цьому перекіс достатньо серйозний, що призвело до ускладнення стосунків з друзями. Як наслідок, це призвело до адекватних дій з боку наших східних сусідів з питань енергоносіїв. Ми їм - про НАТО, а вони нас притиснули по газу. Тут немає економіки, це - суто зовнішня політика і просто захист власних зовнішньополітичних інтересів. При цьому, коли мова заходить, чи дружитимемо ми з Росією, чи навпаки, - це всім зрозумілі емоції. З Росією, як завжди, як з нашим геополітичним партнером, ми ніколи не сварилися, і в нас є загальний інтерес. Так, до речі, у нас в Україні теж не завжди все виходить – то міністри не ті, то, пробачите за вираз, іноді буває сумно. Безумовно, роль особи в історії присутня, але, враховуючи те що, Кабінет міністрів є коаліційним, мають значення лише професійні якості нового міністра, партійна ж приналежність - недостатня. Щодо нових кандидатур, то після з`їзду «Нашої України» явно помітився розкол. Його проявив ні хто інший, як почесний голова партії. Врешті-решт, дійсно відбудеться розкол в «Нашій Україні». Існує точка зору, що частина радикалів до існуючої коаліції має рацію, що члени політради не виживуть у політичному розумінні, - і члени партії покинуть її ряди. Їх місце, можливо, займе прагматичніше крило, яке, швидше за все, згідно з їхніми заявами, увійде до складу нової коаліції. У цьому разі, ймовірно, доля міністрів – питання часу.
Володимир ЧУРІКОВ, спеціально для ”Іншого Боку”
переглядів: 935
Рейтинг: 5.0/5 ( проголосувало: 1 ) |
- Редакція не завжди поділяє думку авторa.
- Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
|
|
Еліт-ракурс Читайте ще в рубриці |
|