У меня нет впечатления беспомощности, но, знаете, есть ощущение некой бесполезности.  Судите сами. Дело в том, что ни одна инициатива оппозиции, ни один антикризисный закон, который был предложен оппозиционными политиками, не принят.
О чём это говорит? Понятно, что, прежде всего, о нежелании правительства и так называемого парламентского большинства работать конструктивно в таких, без преувеличения,  трагических экономических условиях в которых, благодаря Тимошенко @ компани, очутилась страна.
И думаю, скорее уверен, что так считают не только депутаты от оппозиции, но даже те, кто составляет большинство. В  разговорах не на публику они тоже, на чём свет стоит, ругают бездарность правительства и ничего не могут парировать по поводу того почёму же терпят дрязги Тимошенко и Ющенко? Помаранчевого Президента и премьера, которые из друзей –соратников, превратились в презирающих друг - друга врагов.

- Ми маємо копії документів допитів людей, які безпосередньо є власниками магазинів, що постраждали під час пожежі на харківському ринку «Барабашово». Люди поясняють, від чого, власне, і сталася пожежа на ринку. Так, в копіях цих документів є пояснення працівника, який виконував зварювальні роботи на ринку, і внаслідок яких, скоріш за все, і відбулася пожежа.

Що стосується великих збитків від пожежі, то хочу зазначити, що міська влада Харкова неодноразово попереджала керівництво ринку про неприпустимість ущільнення торгівельних місць, про необхідність забезпечення можливості проїзду пожежних машин територією ринку. Але його керівництво у погоні за прибутками ігнорувало заходи пожежної безпеки, чим ставило під загрозу життя людей - як тих, які працюють на ринку, так і тих, хто приходить сюди робити покупки.

Під час останньої пожежі вогнеборцям довелося прокладати 300 метрів шлангів, щоб дістатися до місця виникнення пожежі і приборкати вогонь. На заваді вільному проїзду техніки безпосередньо до місця пожежі стали вузькі проїзди між торгівельними рядами. Тож значна частина тих мільонних збитків «лежить на совісті» самого власника ринку, який ігнорував норми пожежної безпеки.

Сьогодні слідством фактично керують представники постраждалої сторони – «АВЕКу» та представники БЮТ. Тобто, тієї партії, яка намагається усунути діючого мера Михайла Добкіна з посади. І вони намагатимуться вилучити зі справи ряд документів про розслідування причин пожежі на ринку «Барабашово», які не вписуються в їхню «картину» причин пожежі. Це робиться з метою перекваліфікувати справу з необережного виконання зварювальних робіт на навмисний підпал. За задумом цих «керівників» розслідування, висновок комісії повинен вказувати на причетність до пожежі міської влади.

Щоб унеможливити вилучення зазначених документів, представники Партії регіонів вимагають від Генеральної Прокуратури взяти під жорсткий контроль розслідування цієї справи і забезпечити повноцінне та неупереджене з‘ясування всіх причин пожежі...

Зараз готується чергова низка провокацій проти діючого мера Михайла Добкіна. І пожежа на ринку в «Барабашово» - це лише невелика ланка сценарію з усунення чинного мера з посади. Не користуючись серед харків‘ян ані повагою, ані підтримкою, БЮТ намагається у незаконний спосіб захопити владу в областному центрі. З цією метою на людей чиниться тиск, з них намагаються в прямому розумінні слова вибити звинувачувальні покази проти мера. І вже на підставі цих показів арештувати Михайла Добкіна.

Я цілком свідомий того, що більшість моїх співвітчизників вже виробили в собі стійкий імунітет, щодо передвиборних обіцянок. Як і свідомий того, що це абсолютно логічна реакція, абсолютно нормальних людей на абсолютно дивні речі, які пропагує більшість національного політесу.

Згоден, що це прикро і не зовсім зручно, осбливо для тих, хто насправді хоче сказати щось нове і реальне, але це, якщо й не губиться в шумовинні остогидлого попупулізму, то, принаймні, наштовхується на вже згаданий мною іммунітет нашого виборця.

Хто в цьому винен, кому це вигідно і таке інше - розшифровувати не буду- це довга і невдячна справа...

Контстатую факт - наступні вибори стануть черговим випробовуванням не лише замордованого політичними інтригами українця і українки, але й для нової політичної еліти. А тут хочу лише підбадьорити усіх нас: не опускайте руки, борітеся за свої добрі ідеї і чесні наміри. Лупайте сю скалу, як писав Каменяр, скалу цих непростих і часто злих українських реалій і, вірю, що ми поборемо...

Бо, вже переконався, чудес і манни  небесної нам ніхто не подарує...

Хочу для начала сделать отсылку к Салтыкову-Щедрину, который сказал примерно следующее: жесткость законов (в России) компенсируется необязательностью их исполнения.

То же самое я могу сказать по поводу договоренностей между Президентом Виктором Ющенко и премьером Виктором Януковичем. У меня есть глубокое ощущение, что ни одна из сторон не собирается выполнять эти договоренности. По крайней мере, наша сторона (коалиция) не спешит их выполнять. Это, например, видно по сегодняшним действиям Александра Мороза.

С другой стороны, любая политическая договоренность в стране должна иметь законодательное обеспечение. Если договоренности работают без него, тогда мы должны отказаться от права как такового — от того, что у нас есть законы, и заменить их на соглашения. Идти в гуляйполе, где законов не было, а были только договоренности, которые быстро достигались и быстро нарушались.

Действительно, есть политическое соглашение о том, что якобы все готовы к выборам. Остался маленький нюанс — законные основания прекращения деятельности Верховной Рады 5-го созыва.

Тут выясняется, что указы Президента Украины, сколько бы их ни было, нелегитимны. Последний указ, на мой взгляд, был шедевральным — он основывался не на нормах Конституции, а на договоренностях.

Единственным основанием для роспуска ВР сегодня может быть отсутствие в парламенте 151 депутата. Для этого необходимо иметь четкий механизм выхода 151 персоны и блокирования их замены. Достаточно, чтобы один из двух списков оппозиции вошел в парламент — и норма не сработает. Нестойких граждан в этих списках достаточно. Потому спикер парламента, профессиональный политик, легко согласился на договоренности, которые нельзя исполнить.

Есть такое выражение — предчувствие гражданской войны. А у меня предчувствие выборов сегодня есть, но оснований полагать, что они произойдут, — нет. Непонятно, кому они сейчас действительно нужны. В новом блоке «Наша Украина» укрепляется «Народной самообороной». В таком формате он должен «отъесть» достаточно большое количество голосов у Юлии Тимошенко. Не знаю, насколько ей выгодны выборы, когда ее конкуренты укрепляются.

Тимошенко хорошо было идти на выборы со слабой «Нашей Украиной». Но, судя по последним событиям, «Наша Украина» может усилиться — у нее вменяемая задекларированная первая пятерка: Юрий Луценко, Вячеслав Кириленко, Арсений Яценюк, Анатолий Гриценко, Катеринчук — Князевич фактически одно и то же. Она может быть воспринята не только «оранжевым» электоратом. Это дает реальный шанс уменьшить присутствие БЮТ в парламенте. Смотрите: все, что Юлия Тимошенко могла сообщить, она сообщила, никаких новых месседжей у нее сегодня нет. А политика — это театр слов и действий, и народу хочется хлеба и политических зрелищ в частности. Тимошенко сейчас их не дает, в отличие от «Нашей Украины».

Поэтому может оказаться, что в этом формате Юлии Тимошенко выборы тоже не нужны. И выходит, что эти выборы нужны только «Нашей Украине», по каким причинам, я уже сказал. «НУ» может переформатироваться и попасть во власть в структуре блоков, и с Партией регионов в том числе, кто бы чего ни говорил. Партия регионов, к примеру, пообещает Президенту поддержку на втором сроке, и, глядишь, договорятся.

Посмотрим на ресурсную составляющую выборов. У Юлии Тимошенко есть электоральный ресурс, но нет административного. Весь админресурс поделен сегодня между Партией регионов и «Нашей Украиной». У «НУ» он составлен из глав областных и районных администраций, у «Регионов» есть правительство. Финансовый ресурс представлен и у одних, и у других. Потому, если выборы и состоятся, то решающую роль сыграют 1-2%. Я не исключаю, что в новом парламенте, если он будет, большинство составит всего 226 голосов. Кардинально политическая карта не поменяется. Возможно, исчезнут социалисты, но и это не факт. Небольшой админресурс они все-таки имеют, а те же 1-2% будут играть решающую роль.

Я думаю, что есть шансы потерять часть электората и у Партии регионов. В Украине традиционно не любят власть, эффект могут усилить какие-то неудачные действия со стороны коалиции на местах. Все это может вылиться в снижение рейтинга.

Нужно учитывать ситуацию и в самой партии. Ни для кого не секрет, что парламентская фракция в полном составе последний раз собиралась зимой. Когда ко мне обращаются с вопросом, что думает Партия регионов о том или об этом, — я отвечаю, что сам хочу знать, что думает Партия регионов. Информированность о процессе внутри партии, фракции очень низкая — многие мои коллеги узнают новости о партии из газет.

По-хорошему, в Украине партий в демократическом понимании не существует. Существующая система выборов и закрытые списки превращают все политические партии в большей или меньшей степени в тоталитарные политические секты.

Иерархическая система партий еще больше закрепляется Законом «О статусе народного депутата Украины». Руководство крупных партий по-прежнему не заинтересовано в открытых списках. Ему выгодно иметь поставленных людей, которые ходят на работу в парламент как менеджеры среднего звена, выполняют задания, получают зарплату и не ропщут.

Но система закрытых списков в долгосрочной перспективе приведет к полной  в партиях, это заметно уже сегодня — нынешний созыв менее яркий, чем прошлый. Думаю, и для партийного развития, и для развития политической элиты в обществе правильно было бы принять систему открытых списков. Еще лучше — британская система выборов, она абсолютно прозрачна и понятна. В мажоритарных округах партия выдвигает своего кандидата, за которого голосует избиратель, потом голоса кандидатов партии в округах складываются.

Более 3% — партия прошла. Менее 3% — не прошла. Первая пятерка идет автоматически. Далее места в списке определяются в виде рейтинга. Таким образом мы получаем и внутрипартийную конкуренцию, и автоматически снимаем вопрос о продаже мест. Сегодня достаточно желающих купить депутатскую корочку как товар, но большинство покупателей не готово к публичности и политической деятельности, начиная с округа. А ведь любая политика начинается с общения с избирателями. Извините, но когда Тони Блэр написал заявление об отставке, он читал его, придя в избирательный округ к своим избирателям. Мы до этого не дозрели.

Все общества развиваются по спирали, а Украина едет на колесе обозрения: те же партии, те же лица, вне зависимости от политической обстановки. Политические пенсионеры не собираются на покой. Оказывается, что кадровый состав очень узок. И те, кто хочет заниматься политикой с младых ногтей, понимают, что в подобной тоталитарной системе невозможно развитие, и они отказываются от этой карьеры — в партиях отсутствует конкуренция, поскольку она убита напрочь.

Говорить о партийном строительстве в Украине в настоящий момент сложно. Ведь, по большому счету, различия между Партией регионов, «Нашей Украиной», БЮТ очень приблизительны. В основных программных положениях практически нет различий. Партии не идеологические, а личностные.

Когда сегодня говорят, что мы можем получить новый качественный парламент, я расцениваю это так — мандаты продадут другим людям. Как правило, все учатся на своих ошибках. Каждый бизнесмен, желая продвинуть какие-то нормы и что-то изменить, идет в наш парламент, не представляя, что в данном случае он станет менеджером кошмара — а в кошмаре нет ни менеджмента, ни процессов. Разочарованных сменяют другие желающие. Но система не меняется. И отсюда — нет разницы, кто сегодня создаст коалицию.

Мені видається, що я врівноважена людина, принаймні, намагаюся себе тримати в руках навіть у екстремальних ситуаціях. Поспіх та емоції не кращий порадник, а тим більше - помічник. Зрештою, це не відкриття і всі ми в цьому переконуємося на власному досвіді. Погодьтеся, хто робить навпаки той, як правило, має проблеми.

Це веду щодо останньої ініціативи колег з Верховної Ради, зокрема, щойно створеного опозиційного блоку НУ-БЮТ. Після емоційно-епатажного виступу Юлії Тимошенко  і бойкоту засіданнь сесії, залишилося дуже важке враження. Насамперед через те, що блок опозиції так і не дав відповіді на запитання: а що далі? З жалем можна констатувати, що для багатьох  народних депутатів та їхніх чільників, парламентські вибори ще тривають і одному Богу відомо, коли вони нарешті зрозуміють, що потрібно працювати: ретельно, важко, переборюючи несприятливі і можливо не зовсім очікувані умови. Але ж це парламентська робота, а не курорт під назвою" Верховна Рада". Скидається на те, що у багатьох просто не витримали нерви, коли замість аргументації і конструктивних тез, в хід пішли погрози, опереточна чапаївщина і казна що. Зрештою, це не потрібно коментувати: є радіо, телебачення, інет.

Все усім видно, нічого приховувати. Впевнений, що заклики і ворожіння на кшталт Майдан - 2,  як на мене,- це іммітація потенції, яка вже зійшла нанівець. Пробачте мені, але на дворі справді Весна, яка кличе не до бійок, а до роботи...

...Перед вихідними Президент Ющенко нарешті визнав, що відтік капіталів  з України є небезпечним. Дозволю собі процитувати повідомлення ВВС, зокрема в цій частині, так от:

"Президент України Віктор Ющенко назвав загрозою національній безпеці України масштаби відтоку капіталу із держави.  Пан Ющенко каже, що реальної статистики з цього питання немає, однак навіть за попередніми підрахунками, протягом трьох останніх років із України було виведено близько 13-ти мільярдів доларів. Обсяги іноземних інвестицій в Україну становлять приблизно таку ж суму.  Тим часом у п`ятницю після засідання Ради національної безпеки та оборони було погоджено внести зміни до законодавства для вирішення проблеми відтоку капіталів з України. За словами секретаря РНБО Віталія Гайдука, згідно з планом роботи, рада, яку він очолює, у першому півріччі має розглянути питання контролю за виконанням указу президента про поліпшення інвестиційного клімату в Україні."- кінець цитати.

Я навмисне так детально навів інформацію в інтерпретації журналістів ВВС, бо вона формується на офіційному повідомленні прес-служби Президента. І, як ви помітили, Президент збирав РНБО, але не для того щоб вивчити причини цього катастрофічного стану, а намагається виправити наслідки.

Як людина, яка реально і успішно займалася залученням іноземного капіталу до України, мушу Вам сказати, що такий підхід - дуже невдячна справа. Голим адмініструванням, та ще й із залученням правоохоронних  структур, ситуацію не виправиш. З приводу відтоку капіталу і не лише з України стільки написано, що це перевершить багатотомники Леніна з Марксом докупи. А причина до банальності проста: інвестиції люблять чіткі, прозорі правила гри і серйозні гарантії. Чи міг цим похвалитися за два роки, що минули, шановний Президент  і його помаранчеві уряди? Говорити можна що завгодно, але наслідок свідчить сам за себе. Звичайно мені прикро, що капітал не лише не йде в Україну, але й втікає. Але сподіватися, що цей процес зупинить  аміністративний окрик - себе обманювати. 

І ще одне, є країни де немає гарантій (особливих), де сутужно навіть з добрим законодавстом, проте інвестиції йдуть. В чому річ - запитаєте? Все дуже просто, інвестор, як ніхто, дуже  старанно, я б сказав- ретельно, вивчає мікроклімат і поведінку владних структур, їхніх лідерів. І якщо вони ОК, то й згадані перешкоди не перепона. Чи може цим похвалитися наш Президент? Питання швидше риторичне...

Спершу хочу привітати користувачів "Іншого Боку" із запровадженням Блогів. Я давно симпатик нету і переконався, що інет-суспільство- це своєрідний камертон, навіть би сказав, - камертон майбутнього і майбутнє. А тепер коротко по суті. Не обіцяю, що писатиму щодня, але що часто, то повірте на слово. Часто проблеми вигулькують там і  тоді, коли їх не чекаєш. Природньо, що це життя, ритм, боротьба інтересів, особистостей і  світоглядів. Але  гріх на це скаржитися, по-моєму, ми вже щасливі через те, що прагнемо, вчимося і стараємося жити краще, а головне так, аби не заважати іншим. Навіть скажу більше - аби й іншим жилося краще. Можливо, це трохи утопічно, пафосно. Не сперечаюся...Проте варте того, аби спробувати.  Ще раз усіх вітаю, до зустрічі!!!